Сарафан вовняний на підкладці, з аплікацією з твіду, (ПЛ 106) з замшевим поясом, великі розміри.

Сукня-сарафан тепла з вовняного твіду з люрексовою ниткою, на підкладці, застібається на потаємну блискавку збоку.

На грудях атласний бант, який можна знімати та замінити на шарф або брошку. Низ плаття прикрашений мереживом і вишивкою мереживом, аплікація з різнофактурних тканин.

Пояс замшевий у комплекті, входить у вартість.

Склад:

вовняний твід,

шерсть — 65%,

вискоза - 20%,

поліестер — 15%.

Розмір: 46-54

Оптова ціна плаття 31 $ під час замовлення будь-яких 6 товарних позицій з  нашого сайту.

Є і в бежевому кольорі  http://nadtochy.com.ua/p27801440-plate-sarafan-teploe.html

Тканина "Твід"

Ця тканина є предметом національної британської (а точніше — шотландської) гордості в одному списку з віскі та знаменитими кильтами. Недарма справжній твід маркується особливим способом, має сертифікати автентичності та линяється серед фаворитів, як серед представників британської монархії, так і серед знаменитостей, далеких від класичного придворного життя.
Твід не без основ вважається найконгресивнішим і водночас найякіснішим вовняним матеріалом. Однак порівняно строгий імідж твіду не заважає сучасним дизайнерам активно використовувати його під час створення нових колекцій.

Походження

Батьківщиною легенди про твід є спідня частина шотландського острова Льюїс, звана Гарріс.
Харріс-твід — це твід у його первісному вигляді, репутація якого підтримується впродовж десятиліть. Цей матеріал, що став всесвітньо відомим, виготовляється з овечої вовни, змотаної в товсті грубі нитки. За традиційною виробничою технологією ці нитки фарбуються в кольорі болотного моху та торфу, а потім сплітаються у візерунок «гусяча лапка». Щоб тканина села й м'якша, її спочатку замочують у мильній воді, а потім і відбивають. Цей процес має назву waulking. Є навіть спеціальні пісні Waulking Song, які співають дівчата, які займаються цим процесом.
Зшиті з такої тканини речі чудово захищають навіть від будь-якого дощу та шквального вітру (іменно така погода панує на батьківщині твіду).
 

І, звичайно ж, кажучи про твід, не можна не згадати про факт, що наповнює серця прихильників твідового стилю особливою гордістю: зараз у всьому світі немає іншого матеріалу, який б вироблявся за автентичною національним технологією з використанням місцевої сировини — і водночас виробництво якої досягало б комерційних масштабів!

Технологія

Ця вовняна тканина з ниток різного кольору дійсно може слугувати еталоном якості та любовної роботи професіоналів. Всі речі з твіду, незалежно від візерунка, неодмінно мають невеликі, помітні кольорові домішки. Зазвичай це зелений на коричневому, іноді блакитний і червоний на бежевому тлі. Складний блакитнувато-зелений колір lovat досягається тільки через змішування ниток п'яти різних кольорів. Вибір кольору ниток завжди залишається за швією. Водночас шва зобов'язана діяти в межах старовинних інструкцій із змішування квітів твіду. Вона розчісує овечу шерсть і змішує різні кольори тонкими залізними зубцями. Кожен ткач підписує спілку з британською компанією про те, що об'єднується плески нитки вручну, з використанням спеціальних ручних верстатів.
Треба додати, що через особливе плетіння ниток — саржевого — твід набагато міцніший за інші матеріали та фактично не мнеться. Зараз за цим принципом виробляється тільки два різновиди тканин — джинс і габардин.

Назва

Чому твід називається твідом? Це питання цікавить багатьох, але однозначної відповіді на нього немає. Основних версій дві.
Перша свідчить про те, що твід названий так на честь однойменної річки Твід, що протікає вздовж кордону Англії та Шотландії традиційно багатим текстильним регіонам.
Друга версія цікавіша. Вона свідчить, що історія твіду починається всередині XIX століття. Згідно з версією, яку склав герцог Віндзорський (колишній король Едуард VIII) у своїй автобіографічній книзі «Погадуючи Віндзор», нинішню свою назву тканина дістала майже випадково. У ній він розповідає про кумедний випадок, що приєднався приблизно 1830-х рр. з якоюсь лондонською торговцем. Цей торговець отримав листа від свого шотландського компаньйона, у якому той розписувати чудові якості, що висилає для реалізації партії нової тканини. Однак через поганий почерк відправників відбулася плутанина: замість написаного слова tweel, що позначав особливий спосіб саржевого плетіння, одержувач письма прочел tweed. І недовго думаючи, не уточнивши правильної назви, запустив у продаж саме твід. А той несподівано знайшов світову популярність!
До речі, за словами герцога, саме твід був улюбленим матеріалами як його діда короля Едуарда VII, так і батька короля Георга V — і ця прихильність стала початком любові чоловічої половини Британії до одягу з цієї тканини.